Раніше фонд переважно працював із наслідками війни — кризовими станами, втратою опори, виснаженням, тривогою, потребою у психологічній підтримці. З часом ми почали бачити ширший вплив нашої роботи: коли жінка відновлює власну стійкість, це змінює не лише її життя.
Особливо тоді, коли вона є керівницею, засновницею організації або людиною, яка щодня ухвалює рішення для команди.
Марина Мартинюк — керівниця громадської організації, яка реалізує освітню програму для дітей. Завдяки підтримці донорів простори були забезпечені необхідним обладнанням для занять. Але частина приміщень залишалася без ремонту, і партнери на місцях регулярно зверталися з проханнями зробити простори більш облаштованими.
Марина намагалася знайти додаткові кошти, зверталася до донорів, шукала рішення. Але фінансування програми покривало саме обладнання, а ремонт не входив до бюджету. Попри те, що програма працювала, діти брали участь у заняттях, а команда виконувала свою роботу, керівниця відчувала напруження і провину — ніби робить недостатньо.
Під час тренінгу з лідерських і управлінських навичок ситуацію розглянули з точки зору лідерства, відповідальності та системного мислення. Марина змогла побачити важливу річ: її відповідальність як керівниці — залучати ресурси і забезпечувати якісну реалізацію програми, але не брати на себе те, що не було передбачене фінансуванням.
Це усвідомлення допомогло їй змінити комунікацію з партнерами та командою. Замість постійного внутрішнього напруження з'явилася ясність: що можливо в межах проєкту, а що потребує окремих ресурсів і окремих домовленостей.
У результаті команда змогла зосередитися на головному — роботі з дітьми та підтримці їхнього розвитку. А сама Марина відзначила, що після тренінгу відчула більше внутрішньої стійкості у своїй ролі керівниці.
Ця історія показує: підтримка однієї жінки може мати значно ширший вплив. Коли керівниця працює з більшою ясністю, виграє команда. Коли команда працює стабільніше — виграє громада.